постанець

[postɑnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У християнській традиції — той, хто постає, з’являється (у видінні, сні тощо); привид, видіння, мара.

  2. У міфології та фольклорі — надприродна істота, примара, дух, що з’являється людям; привид.

  3. Переносно — втілення, уособлення якоїсь ідеї, явища або образу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. постанець, р. постанця, д. постанцеві, з. постанця, о. постанцем, м. постанцеві, к. постанцю

Більше записів