постанець

1. У християнській традиції — той, хто постає, з’являється (у видінні, сні тощо); привид, видіння, мара.

2. У міфології та фольклорі — надприродна істота, примара, дух, що з’являється людям; привид.

3. Переносно — втілення, уособлення якоїсь ідеї, явища або образу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |