1. (дієслово, термін) У церковній архітектурі та будівництві: збудувати, спорудити, створити (храм, святиню, вівтар тощо).
2. (дієслово, термін) У переносному значенні: духовно звести, утвердити, заснувати (віру, духовну спільноту, моральну основу).
пособорувати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |