пособництво

[posobnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Надання допомоги, сприяння кому-небудь у здійсненні чого-небудь, переважно негативного або протизаконного.

  2. У кримінальному праві: умисне сприяння вчиненню злочину шляхом порад, вказівок, надання засобів або усунення перешкод, а також обіцянка приховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину або предмети, добуті злочинним шляхом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пособництво, р. пособництва, д. пособництву, з. пособництво, о. пособництвом, м. пособництві, к. пособництво

Більше записів