Значення
-
Особа, яка сприяє здійсненню чого-небудь (зазвичай негативного, злочинного, забороненого), допомагає комусь у цьому.
-
У кримінальному праві: особа, яка умисно сприяла вчиненню злочину порадою, вказівкою, наданням засобів чи усуненням перешкод, або ж обіцянкою приховати злочинця, знаряддя чи сліди злочину.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пособник, р. пособника, д. пособникові, з. пособника, о. пособником, м. пособникові, к. пособнику