пособник

Особа, яка сприяє здійсненню чого-небудь (зазвичай негативного, злочинного, забороненого), допомагає комусь у цьому.

У кримінальному праві: особа, яка умисно сприяла вчиненню злочину порадою, вказівкою, наданням засобів чи усуненням перешкод, або ж обіцянкою приховати злочинця, знаряддя чи сліди злочину.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |