1. Те, що викликає сміх, насмішки; об’єкт глузування.
2. Сміховинна, безглузда подія або ситуація; комічне видовище.
3. Людина, яка своїми вчинками або зовнішнім виглядом стає об’єктом загального сміху.
Словник Української Мови
Буква
1. Те, що викликає сміх, насмішки; об’єкт глузування.
2. Сміховинна, безглузда подія або ситуація; комічне видовище.
3. Людина, яка своїми вчинками або зовнішнім виглядом стає об’єктом загального сміху.
Приклад 1:
Прокиньтесь, чехи, будьте люди, А не посмішище ченцям! Розбойники, кати в тіарах Все потопили, все взяли, Мов у Московії татаре, І нам, сліпим, передали Свої догмати!..
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”