1. Людина або предмет, що викликає насмішки, глузування, став об’єктом загального висміювання.
2. Те саме, що посміховище — дія за значенням посміятися; насмішка, висміювання.
Словник Української Мови
Буква
1. Людина або предмет, що викликає насмішки, глузування, став об’єктом загального висміювання.
2. Те саме, що посміховище — дія за значенням посміятися; насмішка, висміювання.
Приклад 1:
Глава 2-га ПРО ВСЕЛЕНСЬКУ ВІРУ Оскільки й тепер мало хто розуміє Бога, то не дивно, що й у давнину часто помилково вважали, що речовина є Богом і тому все своє боговшанування віддали на посміховисько. Проте всі віки й народи завжди однаково вірили в те, що є якась таємнича сила, яка по всьому розлита й усім володіє.
— Тютюнник Григорій, “Вир”