1. Який відбувається або настає після смерті когось, чогось.
2. Який оприлюднюється, видається, здійснюється тощо після смерті автора, творця.
3. Який стосується періоду після смерті людини, наприклад, встановлюється при обстеженні трупа.
посмертний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В них домінують три теми: політична (міф про поєдинок між Озірісом і Сетом відображав боротьбу між Верхнім і Нижнім Єгиптом, наслідком якої було утворення єдиної єгипетської монархії), землеробська (єгиптяни пов’язували з Озірісом зміну вегетаційного та мертвого періодів у житті природи) та есхатологічна (Озіріс творив посмертний суд, винагороджуючи праведників і караючи грішників). Міфами про Озіріса єгиптяни пояснювали також традицію кровозмішання в царській родині.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Який тодi нас, мiй брате, Чекає посмертний суд?” Цiкаве питання, нi?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Частина мови: прикментик () |