Словник Української Мови
Буква
1. Який має смаглий колір шкіри від тривалого перебування на сонці або під дією штучного ультрафіолетового випромінювання; засмаглий.
2. Який має темний, навіть до коричневого, колір внаслідок термічної обробки або тривалого впливу вогню, сонця; підсмажений, підгорілий.
Приклад 1:
Голосно й гучно стугонить саме-но полум’я, та тріскотить солома, та якісь білі птахи пронизувато скиглять, крутячись понад пожежею, та посмалений віл жалісно реве, а більш усього ота несамовита дівка розтинає повітря своїми страшенно дикими викриками та цапиним верещанням. Андрієві меркнуло в очах.
— Тютюнник Григорій, “Вир”