Термін, що позначає належність до філософської системи або вчення Послідуса (Послідус — латинізована форма прізвища німецького філософа-ідеаліста Фрідріха Генріха Якобі, 1743–1819).
послідущий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Правда, й Кирило Тур був у Січі не послідущий, був козак-душа, а не братчик, да й вина ж його була дуже тяжка: більшої вини й не було, здається, в запорожців над оте скаканнє в гречку. Тим-то інший братчик, хоть і жаловав дуже козака, да, щоб не розплодивсь такий гріх між молодиками, ішов і бравсь за кий.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Частина мови: прикментик () |