1. (від “скорчити”) — зігнути, зігнутися, скорчитися від болю, холоду або сильного переживання.
2. (переносно) — викликати сильний біль, страждання або душевні муки; скорчити.
Словник Української Мови
Буква
1. (від “скорчити”) — зігнути, зігнутися, скорчитися від болю, холоду або сильного переживання.
2. (переносно) — викликати сильний біль, страждання або душевні муки; скорчити.
Відсутні