поскорчуваний
[poskort͡ʃuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який має вигляд скорчу, зігнутий, зігнутий у скорчу, зігнутий у різних напрямках (про предмети, рослини тощо).
-
Який має скорчену, зігнуту постать; зігнутий, згорблений (про людину, її частини тіла).
-
Перекручений, спотворений (про обличчя, риси обличчя від болю, страждання тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. поскорчуваний, р. поскорчуваного, д. поскорчуваному, з. поскорчуваного, о. поскорчуваним, м. поскорчуванім