поскорчуваний

1. Який має вигляд скорчу, зігнутий, зігнутий у скорчу, зігнутий у різних напрямках (про предмети, рослини тощо).

2. Який має скорчену, зігнуту постать; зігнутий, згорблений (про людину, її частини тіла).

3. Перекручений, спотворений (про обличчя, риси обличчя від болю, страждання тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |