Древослів

Словник Української Мови

посколочуваний

[poskolot͡ʃuʋɑnɪj] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Який був підданий сколочуванню — процесу обробки металу ударним інструментом (сколочуванням) для зміцнення поверхні або надання певної форми.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. посколочуваний, р. посколочуваного, д. посколочуваному, з. посколочуваного, о. посколочуваним, м. посколочуванім, к. посколочуваний

Більше записів