поштуркуваний

1. Який зазнав поштуркування, тобто численних легких поштовхів, удару в бік або торкання ліктем для привернення уваги, передачі знаку тощо.

2. Переносно: про людину — такий, що зазнав постійних докорів, дорікань, спонукань до чогось; змушений робити щось через тиск з боку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |