поштуркуваний
[poʃturkuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який зазнав поштуркування, тобто численних легких поштовхів, удару в бік або торкання ліктем для привернення уваги, передачі знаку тощо.
-
Переносно: про людину — такий, що зазнав постійних докорів, дорікань, спонукань до чогось; змушений робити щось через тиск з боку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. поштуркуваний, р. поштуркуваного, д. поштуркуваному, з. поштуркуваного, о. поштуркуваним, м. поштуркуванім