посейдон

1. У давньогрецькій міфології — бог морів, океанів, землетрусів і родючості, один з головних олімпійських богів, син Кроноса і Реї, брат Зевса та Аїда.

2. Переносно — символ морської стихії, могутності та невгамовної сили.

3. У сучасному вжитку (з великої літери) — власна назва, що може позначати об’єкти, пов’язані з морем (наприклад, назви суден, спортивних клубів), або використовуватися як ім’я.

Приклади вживання

Приклад 1:
Це він — Нептун, Посейдон, а може, і якийсь місцевий, свій бог — дух цих благословенних місць. Білоруси аж встали у своїх човнах, щоб краще розгледіти це диво-дивне.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |