посесія

[posɛsijɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (іст.) Земельна ділянка, надана в користування (у володіння) іноземцям або приватним особам у колоніальних чи залежних країнах, часто з правом екстериторіальності.

  2. (іст., в Україні) Велике землеволодіння, зазвичай з переважно польським населенням, що існувало на Правобережжі в складі Російської імперії після поділів Речі Посполитої.

  3. (заст.) Маєток, ділянка землі, що перебуває у володінні; володіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. посесія, р. посесії, д. посесії, з. посесію, о. посесією, м. посесії, к. посесіє

Більше записів