Древослів

Словник Української Мови

поселений

Буква

1. Який стосується поселення (групи будинків, населеного пункту), пов’язаний із ним.

2. Який стосується поселення як форми організації життя та праці, зокрема в історичному контексті (наприклад, козацькі, військові поселення).

3. У складі власних назв: такий, що входить до офіційної назви конкретного населеного пункту або адміністративно-територіальної одиниці (наприклад, селище міського типу Поселення Друге).

Приклади вживання

Приклад 1:
Заблоцка Ю. История Ближнего Востока в древности (от первых поселений до персидского завоевания) / Пер.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: прикментик () |

Більше записів