1. Жінка, яка переселилася на нове місце проживання, новопоселенка; мешканка поселення.
2. Заст. Жінка, яка була прикріплена (посаджена) на землю феодала, кріпачка.
поселениця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови