посадський

1. Міщанин, городянин, представник міського населення в Україні та Московській державі (XIV–XVIII ст.), що ніс особливі державні повинності та платив податки.

2. У Російській імперії (до 1862 р.) — представник одного з податних станів, до якого належали дрібні торговці, ремісники та інші мешканці міст.

3. У широкому розумінні — житель посаду, тобто торгово-ремісничого поселення поза міськими фортифікаційними мурами (фортецею).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |