Словник Української Мови
Буква
1. Повідомляти про щось заздалегідь, щоб дати можливість підготуватися, ужити заходів; застерігати від чогось.
2. Виступати ознакою, свідченням наближення чогось, бути попередником чогось.
3. Робити попередній, попереджувальний удар, дію тощо з метою запобігти діям противника.
Приклад 1:
Ми ж розглянемо проблему у вузькому плані, виходячи з суб’єктивного світу індивіда як члена групи і « сукупної людини», тобто всієї групи в цілому, розвиваючи уміння попереджувати, згладжувати різні міжособистісні конфлікти серед співробітників колективу й запобігати їхньому виникненню.
— Котляревський Іван, “Енеїда”