поперечина

[popɛrɛt͡ʃɪnɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Горизонтальна або похила деталь, балка, планка, що з’єднує вертикальні стійки чи опори в різних конструкціях (наприклад, у воріт, паркану, стільця, рами).

  2. У техніці — елемент конструкції, що працює переважно на вигин і розташований поперек основного напрямку (наприклад, поперечина шасі автомобіля, поперечина верстата).

  3. У розмовній мові — те саме, що перекладина (наприклад, на турніку або дитячому майданчику).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. поперечина, р. поперечини, д. поперечині, з. поперечину, о. поперечиною, м. поперечині, к. поперечино

Більше записів