1. Розпалити, розжевріти (вогонь, багаття тощо).
2. Підпалити, обпалити полум’ям або сильним жаром; обвуглити.
3. Розгріти, нагріти до високої температури (піч, метал тощо).
4. Перен., розм. Викрити, вивести на чисту воду, зловити на чомусь.
Словник Української Мови
Буква
1. Розпалити, розжевріти (вогонь, багаття тощо).
2. Підпалити, обпалити полум’ям або сильним жаром; обвуглити.
3. Розгріти, нагріти до високої температури (піч, метал тощо).
4. Перен., розм. Викрити, вивести на чисту воду, зловити на чомусь.
Приклад 1:
Як тілько к пам’яті вернулась, То зараз галас підняла; До неї челядь вся сунулась Для дива, як ввесь світ кляла; Потім, схвативши головешку І вибравшись на добру стежку, Чкурнула просто до троян; Всі курені їх попалити, Енея заколоть, побити І всіх троянських бусурман. За нею челядь покотила, Схвативши хто що запопав: Кухарка чаплію вхопила, Лакій тарілками шпурляв; З рублем там прачка храбровала, З дійницей ричка наступала.
— Самчук Улас, “Марія”