1. Який був оброблений оранкою, переораний; має сліди орання.
2. (переносно) Покритий борознами, зморшками, глибокими зморшками (про обличчя, шкіру тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Який був оброблений оранкою, переораний; має сліди орання.
2. (переносно) Покритий борознами, зморшками, глибокими зморшками (про обличчя, шкіру тощо).
Приклад 1:
У брамі під зеленавим ліхтарем нас уже зустрічав доходжалий готельний giovinetto поораний алкогольними зморшками чортисько в трикутному капелюсі з пером, якого нахабнувато скинув при нашій появі, нібито нас вітаючи, але насправді вимагаючи подаянь. Доктор цілком рішуче обійшов його, натомість Респондент весело сипонув у бездонну прірву чорного капелюхового трикутника цілою жменею всіляких монет на кшталт австрійських ґрошів, словацьких гелерів чи румунських бані.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
ÒÐÀÂÅÍÜ нарешті і він замаює голову смарагдовою короною у своїх столицях Дубні чи Стародубі місяць дубень надходить чорнозем його кори глибоко поораний ще видно гудз гіллі що пішла князеві на кий ноги обплутує травостій залізним корінням тримає на споконвічних місцях буковину полісся і чорноліс зеленим крилом прикриває степ і море в його опіці козакдбандурист Міт про козака Мамая 325~тут кобза чує себе як вдома звідси розпочинається міт 6. ×ÅÐÂÅÍÜ біла посполита свито ходити тобі не переходити черню із кошелями по священних червів у котлах царська барва випиває вогонь іменем сонця день державності твориться багрові корзна підіймаються над солом’яним духом у високих теремах на стрімких кременцях візьмуть на щити ярий лик аби лисицям брехалось зачерпнуть на китайку і кармазини влиють у мамаїв келих того черленого божка І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”