поокремо

1. Про кожну особу, предмет або явище з групи, не разом з іншими, а кожен сам по собі, окремо від інших.

2. Указує на спосіб дії, коли щось робиться не загалом, а з кожним елементом групи індивідуально, послідовно один за одним.

Приклади вживання

Приклад 1:
Віддавна Захар Беркут прийшов був до того твердого переконання, що як чоловік сам-один серед громади слабий і безрадний, так і одна громада слаба, і що тільки спільне порозуміння і спільне ділання многих сусідніх громад може надати їм силу і може в кождій громаді поокремо зміцнити свобідні порядки громадські. Тож ніколи, працюючи всілякими способами для своєї Тухольщини, Захар не забував і про сусідні громади.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”

Частина мови: прислівник () |