1. (док., перех.) Зобов’язати, накласти обов’язки на когось або щось; взяти зобов’язання від когось.
2. (док., перех.) Зв’язати, обв’язати по черзі або все в міру потреби.
Словник Української Мови
Буква
1. (док., перех.) Зобов’язати, накласти обов’язки на когось або щось; взяти зобов’язання від когось.
2. (док., перех.) Зв’язати, обв’язати по черзі або все в міру потреби.
Відсутні