покидьок

1. Те, що викинуто як непотрібне, відходи, сміття.

2. Переносно: про людину, яка втратила гідність, моральні якості; нікчема, падлюка.

3. Діал. Погана, неякісна річ; мотлох.

Приклади вживання

Приклад 1:
Навіть за ту пахучу цигарку, покидьок якогось панича, його брав тепер сором.Степан відкинув з чола нависле волосся й почав хутко при­биратись. Витрусив френча, потер ліктем штани, щоб збити з них пил, і розв’язав свої клунки.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: іменник (однина) |