1. До певного моменту, дотепер, до цього часу (часто з відтінком недовгостроковості або тимчасовості).
2. Уживається для підкреслення обмеженості дії або стану в часі, поки що, наразі.
Словник Української Мови
Буква
1. До певного моменту, дотепер, до цього часу (часто з відтінком недовгостроковості або тимчасовості).
2. Уживається для підкреслення обмеженості дії або стану в часі, поки що, наразі.
Приклад 1:
Ждать і ждать, Як Бога з неба виглядать Свойого сина, аж поки-то Його в кайданах поженуть Бульвар мести. А в Римі свято.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Приклад 2:
От поки зогрiли йому самовар, поки вiн напивсь того чаю, присмоктуючи люльку, як наш справник, поки-то вийшов потягаючись до Наума, аж вже було геть-геть! Та вже за те спасибi, що як розпитав, чи Маруся недужа, так разом i зiбравсь.
— Самчук Улас, “Марія”