Значення
-
У християнській традиції — добровільне прийняття страждань, труднощів або позбавлень як спосіб каяття за вчинені гріхи, відпущення провини або духовного очищення.
-
Переносно — важкі переживання, муки сумління, каяття або страждання, спричинені вчиненою провиною, помилкою.
-
Застаріле — покарання, кара за злочин або провину.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. покута, р. покути, д. покуті, з. покуту, о. покутою, м. покуті, к. покуто
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘покута’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного зі значенням ‘каяття’ або ‘спокута’. У давніх слов’янських мовах воно означало ‘покарання’ або ‘відшкодування за провину’. З часом значення змінилося на ‘щире каяття’ або ‘спокутування гріхів’. Це слово має спільне походження з дієсловом ‘кутати’ (в значенні ‘покривати’, ‘загортати’), що символічно відображає ідею ‘покриття’ провини через каяття.