покус

1. (діал.) Діалетна назва для поцупа — невеликого хлібця, буханки хліба або взагалі шматка хліба.

2. (діал.) Невеликий горбок, пагорб, купка чогось (наприклад, землі).

3. (діал.) Згусток, грудка, комок чогось (наприклад, сиру, тіста).

Приклади вживання

Приклад 1:
У той час, коли цей вже був мпнчуваний знаменами істини, вони, обвішані знаменнями покус, гордо й безсоромно являлись у масці істини. Старість, осіння пора, безперервна мокра погода помножили ікшіад у здоров’ї його, посилили кашель і ослаблення.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |