покулачити

1. Позбавити майна, конфіскувати власність у куркулів (заможних селян) у процесі примусової колективізації сільського господарства в СРСР (переважно у 1929–1930 роках).

2. Розгромити, знищити господарство, підприємство або позбавити майна когось, хто розглядається як ворог або експлуататор; застосувати до когось репресивні заходи, аналогічні радянській кампанії “розкуркулення”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |