покудовченість

Покудовченість — власна назва, що позначає сукупність якостей, властивих персонажу українського фольклору та літератури Покудові (Покутові), який уособлює хитрість, віроломство, лукавство, здатність до обману та пристосуванства.

Покудовченість — у переносному значенні: поведінка або вчинок, що характеризуються підступністю, облудністю, нещирістю, егоїстичним пристосуванням до обставин шляхом обману.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |