1. Відчути кривду, образитися, почувати себе скривдженим.
2. (рідк.) Зазнати шкоди, збитків, постраждати.
Словник Української Мови
Буква
1. Відчути кривду, образитися, почувати себе скривдженим.
2. (рідк.) Зазнати шкоди, збитків, постраждати.
Приклад 1:
Бо невже ж ви гадаєте, що я міг покривдитися на того бідолашного книгоношу, коли він подумав, буцімто я не вмію розібрати віршів од прози? Я ж не міг не бути свідомим того безперечного факту, що загальною своєю освітою я дорівнююся не тільки тому вбогому книгоноші, який на мене дивився з презирством, але й багато декому іншому; а вже щодо віршів… Тут він раптом спинився.
— Тютюнник Григорій, “Вир”