покривальце

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “покривало“: невелике покривало, легка ковдра або тканина, якою щось накривають.

2. (Біол., бот.) Спеціальна оболонка, тонка плівка або структура, що захищає певний орган або частину організму (наприклад, покривальце спорангіїв у папоротей, покривальце насіння).

3. (Ентомол.) Одна з парних напівпрозорих передніх крил у комах ряду жуків (тверді надкрила), що захищають задню пару крил та черевце у стані спокою.

Приклади вживання

Приклад 1:
Я розклала в захищеному від протягу кутку своє покривальце, роззулась, вкрила покривальцем ноги і стала чекати, коли прийде сон. Вершину поволі обіймали сутінки.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |