покручування

1. Дія за значенням дієслова “покручувати“; обертання, крутіння чогось протягом певного часу або з певною метою.

2. (у техніці, ремеслах) Процес обробки деталі шляхом обертання її на верстаті або в ручному інструменті для надання потрібної форми, розточування тощо.

3. (переносно, розм.) Маніпулювання, вплив на когось з метою змусити діяти певним, часто вигідним для маніпулятора, чином.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |