Словник Української Мови
Буква
1. Захист, опіка, підтримка, що надається кимось комусь, часто з позиції сили, впливу або вищого соціального статусу.
2. У системі соціальних відносин — заступництво, підтримка впливової особи, що сприяє кар’єрі, діловому успіху або соціальному просуванню іншої людини.
3. У міжнародному праві та дипломатії — право або фактична можливість однієї держави захищати інтереси громадян іншої держави на території третьої країни.
Приклад 1:
У пісні, присвяченій Й. Миткевичу, поет прославляє покровительство наукам, «благость», «кротость», доброту, порівнюючи єпископа з добрим садівником. На словесно-образні та формально-стильові особливості вірша вплинули прийоми і засоби, рекомендовані поетиками XVII—XVIII ст.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Сковорода, відомий знанням музики, голосом, бажанням 11 бути в чужих краях, знанням деяких мов, був схвально представлений Вишневському і взятий ним під покровительство.6 Подорожуючи з цим генералом, мав він нагоду з його дозволу та з його допомогою поїхати із Угорщини до Відня, Офена, Пресбурга й інших навколишніх міст, де, цікавлячись зі своєї охоти, намагався знайомитись найбільше з людьм и, що були тоді дуже славні вченістю й знаннями. Він розмовляв досить добре і з особливою чистотою латинською й німецькою мовами, достатньо розумів грецьку, що й допомогло йому здобути знайомство й прихильність учених, а з ними й нові знання, котрих не мав та й не міг у своїй батьківщині.
— Тютюнник Григорій, “Вир”