покріплювання

[pokripljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Процес додавання кріплення, зміцнення конструкції шляхом установки додаткових опорних елементів, укріплення.

  2. У техніці та будівництві — дія за значенням дієслова «покріплювати»; зміцнення, посилення каркасу, основи чи несучої конструкції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покріплювання, р. покріплювання, д. покріплюванню, з. покріплювання, о. покріплюванням, м. покріплюванні, к. покріплювання

Більше записів