Значення
-
(історичне) Набувати статусу кріпака, потрапляти в кріпацьку залежність; ставати власністю поміщика.
-
(переносне) Позбавлятися свободи дій, волі, опинятися в повній залежності від когось або чогось; підпадати під чийсь повний контроль.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я покріпачуюся, ти покріпачуєшся, він покріпачується, ми покріпачуємося, ви покріпачуєтеся, вони покріпачуються