1. (історичне) Набувати статусу кріпака, потрапляти в кріпацьку залежність; ставати власністю поміщика.
2. (переносне) Позбавлятися свободи дій, волі, опинятися в повній залежності від когось або чогось; підпадати під чийсь повний контроль.
покріпачуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |