покозачення

Історичний процес впровадження козацького устрою, управління, військової організації та соціальних норм на певних територіях, що супроводжувався наданням населенню козацьких прав і обов’язків.

Конкретна історична подія або період масового зарахування представників різних соціальних верств (наприклад, селян, міщан) до козацького стану, часто з метою зміцнення обороноздатності регіону або з політичних міркувань.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |