поковтач

[pokoʋtɑt͡ʃ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, утворене від дієслова “ковтати”.

  2. У місцевій говірці може вживатися як прізвисько людини, яка їсть чи п’є швидко, жадібно ковтаючи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. поковтач, р. поковтача, д. поковтачеві, з. поковтач, о. поковтачем, м. поковтачеві, к. поковтачу

Більше записів