1. Рідкісне прізвище українського походження, утворене від дієслова “ковтати”.
2. У місцевій говірці може вживатися як прізвисько людини, яка їсть чи п’є швидко, жадібно ковтаючи.
поковтач
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |