покотило

[pokotɪlo] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У народній творчості та міфології: фантастична істота, зображувана у вигляді кулі, яка самостійно котиться, часто зі злим, недобрим наміром; катячеське, котигорошок.

  2. У переносному значенні, розмовне: про людину, яка постійно переїжджає з місця на місце, веде кочовий спосіб життя або часто змінює місце роботи, проживання.

  3. Рідко: те саме, що котило (предмет циліндричної форми для кочення, переміщення вантажів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покотило, р. покотило, д. покотило, з. покотило, о. покотило, м. покотило, к. покотило

Більше записів