покорителька

1. Жінка, яка підкорила собі когось або щось, здобула перемогу над кимось або чимось; завойовниця.

2. Жінка, яка зуміла привернути чиюсь любов, викликала сильне почуття захоплення; та, що підкорила чиєсь серце.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |