1. Дія за значенням дієслова “покорити“; завоювання, підкорення якоїсь території, народу, країни силою зброї.
2. Підкорення, підпорядкування собі, своїй волі кого-, чого-небудь; набуття влади, контролю над кимось або чимось.
3. Подолання, здолання чогось важкого, небезпечного або малодоступного (наприклад, покорення вершини, космосу, стихії).
4. Викликання захоплення, підкорення своїми якостями, впливом (наприклад, покорення слухачів талантом).