Значення
-
Дія за значенням дієслова “покорити“; завоювання, підкорення якоїсь території, народу, країни силою зброї.
-
Підкорення, підпорядкування собі, своїй волі кого-, чого-небудь; набуття влади, контролю над кимось або чимось.
-
Подолання, здолання чогось важкого, небезпечного або малодоступного (наприклад, покорення вершини, космосу, стихії).
-
Викликання захоплення, підкорення своїми якостями, впливом (наприклад, покорення слухачів талантом).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. покорення, р. покорення, д. покоренню, з. покорення, о. покоренням, м. покоренні, к. покорення