покорчений БукваП 1. (Про людину) Який має корчі, скуйовджений, зігнутий від болю або хвороби. 2. (Переносно) Про щось зігнуте, викривлене, деформоване. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←тетраспоріянедосяглий→
