поколотий

[pokolotɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який має колоті рани, поранений колючою зброєю (мечем, шаблею, списом тощо).

  2. Розсічений, розколотий, розділений на частини ударом гострої зброї або різким рухом.

  3. Переносно: дуже стомлений, виснажений, знесилений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. поколотий, р. поколотого, д. поколотому, з. поколотого, о. поколотим, м. поколотім

Більше записів