поклонник

[poklonnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Людина, яка захоплюється кимось або чимось, виявляє до когось, чогось великий інтерес, захоплення, прихильність.

  2. Людина, яка закохана в когось, відчуває романтичну прихильність до когось; залицяльник, шанувальник.

  3. Застаріле: той, хто поклоняється божеству, ідолу; віруючий, який здійснює поклоніння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. поклонник, р. поклонника, д. поклонникові, з. поклонника, о. поклонником, м. поклонникові, к. поклоннику

Більше записів