Древослів

Словник Української Мови

покійницька

[pokijnɪt͡sʲkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Власна назва вулиці в деяких населених пунктах України, що походить від слова “покійниця” (морг, трупарня).

  2. Розмовна назва установи, де тимчасово зберігають тіла померлих перед похованням (морг, трупарня).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покійницька, р. покійницької, д. покійницькій, з. покійницьку, о. покійницькою, м. покійницькій, к. покійницька

Більше записів