покійчик

[pokijt͡ʃɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “покій” у значенні спокій, стан відпочинку або безтурботності (застосовується переважно у розмовній мові).

  2. Уживається як ласкаве звертання до дитини або близької людини, коли її закликають заспокоїтися, замовкнути або заснути.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покійчик, р. покійчика, д. покійчикові, з. покійчик, о. покійчиком, м. покійчикові, к. покійчику

Більше записів