покірниця

1. Жінка, яка покірно підкоряється комусь, чомусь; слухняна, покірна жінка.

2. Заст. Невільниця, рабиня.

3. Заст. У православ’ї та греко-католицизмі: черниця, яка ще не склала урочистих обітниць (мала схиму), але дала обітницю послуху та проживає в монастирі для випробування (виховниця).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |