похилений

1. Який має похилу форму, розташований під кутом до вертикалі або горизонталі; схилений, нахилений.

2. Про людину: такий, що має згорблену, неприродно вигнуту через вік або хворобу спину; зігнутий, сутулий.

3. У лінгвістиці (про наголос): такий, що падає не на ту складову, яка вважається нормативною для даної форми слова; зміщений.

Приклади вживання

Приклад 1:
Невольнича муза ~506 Моя в строфі поникла сповідь — похилений у смутку стяг. О Магдалинонько, постій!
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: прикментик () |