Словник Української Мови
Буква
1. Різниця між істинним значенням величини та значенням, отриманим у результаті вимірювання, обчислення чи оцінки; помилка в обчисленнях, вимірах.
2. Відхилення від правильного, точного, істинного; помилка, неточність у чому-небудь (у думках, висловлюваннях, діях тощо).
3. У статистиці: величина, що характеризує ступінь відхилення статистичних даних від теоретично очікуваних значень.
Приклад 1:
Чи потрібно добру бути вічним, аби заслуговувати високої оцінки, чи добра слід прагнути, навіть якщо світ невідворотно рухається до загибелі?» І — додам від себе — чи варто вишуковувати есхатологічні ознаки в житті людства, якщо твоє особисте життя однозначно закінчиться, а час твоєї смерті уже більш-менш відомий (можлива похибка — плюс-мінус десять років)? Мабуть, таки не варто.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 2:
• Виконати мінімізацію функції f(x1,x2) застосовуючи розглянуті методи оптимізації, де e – похибка обчислення мінімуму функції, 0X – вихідна точка для пошуку екстремуму • проаналізувати отриманий розв’язок й оформити звіт. Зміст звіту v На основі виконаного індивідуального завдання підготовити письмо- вий звіт який має містити наступні складові: • стислі теоретичні положення; • формулювання математичної моделі; • результати розв’язання задачі, подані у вигляді таблиць; • зробити висновки по роботі.
— Невідомий автор, “023 Demidenko Ma Matematichne Programuvannia Tech”
Приклад 3:
Уточнення ε визначається за відношенням значень похибки заготовки до похибки деталі або відно- шенням попередньої похибки до наступної при обробці за декілька переходів: з д ∆ε= ∆ , де ε – уточнення; ∆з – похибка заготовки; ∆д – похибка деталі. Кожна наступна обробка поверхні повинна забезпечувати уточнення, що пере- вищує одиницю.
— Тютюнник Григорій, “Вир”