Словник Української Мови
Буква
1. Різко охолонути, стати холодним (про предмети, речовини).
2. Втратити тепло тіла, стати холодним на дотик (про живий організм).
3. Перен. Раптово відчути сильний страх, жах, внутрішній холод від переляку або жахливого звістки.
4. Перен. Втратити колишню емоційну теплоту, прихильність, стати байдужим, охолонути (почуттям, ставленням).
Приклад 1:
— i ти вгледiла приставлену до свого пiдколiння запальничку, i, замiсть похолонути пiд прицiлом вперше тодi перехопленого, незмигного й не по‑чоловiчому — якось iнакше, злiсно й безумно, на межi вищиреного осмiху з нагло випертими з‑пiд горiшньої губи iклами, спитуючого погляду, од якого звiдтодi завше боронилася смiхом, тiльки трохи здивувалася, не так щоб зовсiм притомно — дивно, до якої мiри його присутнiсть, як ди‑намiтом, глушила в тобi всi, доти таки незлецьки роз‑виненi, захиснi iнстинкти, що спливали, як риба горiче‑рева, поки рiку й далi стрясало — вибух за вибухом. Нi, передчуття — були: передчуття нiколи не заводять, то тiльки цiлеспрямована сила нашого “хочу!”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”